Основні завдання сучасного учителя

Основними завданнями  сучасного учителя є:

- підвищення рівня науково-методичного забезпечення роботи з обдарованою

молоддю;

- визначення основних напрямів організаційної роботи з талановитими дітьми;

- впровадження інноваційних методів роботи та підвищення фахової майстерності

шляхом вдосконалення методичної роботи;

- підвищення соціального статусу обдарованої молоді та її наставників;

- забезпечення скоординованої діяльності учителя з громадськими організаціями з розвитку обдарованої молоді;

- поглиблене вивчення міжнародного досвіду з питань сучасних педагогічних

технологій виявлення, навчання і виховання здобувачів освіти.

- своєчасне виявлення домінуючих здібностей та уподобань кожної дитини,

створення банку даних про них;

- опрацювання інноваційних технологій та освітніх процесів, інтерактивних форм,

прийомів, методів роботи, спрямованих на розвиток творчих інтелектуальних

здібностей здобувачів освіти;

- підвищення компетентності учителя шляхом самонавчання;

- здійснення зв'язків із різними освітніми просторами щодо розвитку,

соціального захисту обдарованих учнів;

- дослідження та супровід освітніх інтересів обдарованих дітей;

- надання посильної допомоги у зміцненні навчально-матеріальної бази дитини;

- формувати систему конкурсів та випробовувань обдарованої молоді та надання їй соціально-педагогічної підтримки;

- консолідувати зусилля самонавчання під час роботи з обдарованою молоддю;

- підвищити рівень професійної компетентності  у визначенні методів, форм, засобів та технологій навчання і виховання обдарованої молоді;

- розробити дієвий механізм стимулювання обдарованої молоді.

Розвиток критичного мислення учнів

 практичні поради

Розвиток критичного мислення учнів — чи не основна умова формування їхньої особистості, здатності самостійно і незалежно приймати рішення в майбутньому Будь-яка інформація з часом втрачає свою актуальність. Тому важливим завданням педагогів є розвиток критичного мислення учнів на уроках. Іноді поняття «критичне мислення» асоціюють із негативним ставленням людини до певних явищ, фактів, подій, що передбачає суперечку та конфлікт.

Натомість критичність мислення — це вміння особистості здійснювати таку мисленнєву діяльність: об’єктивно оцінювати свої міркування усвідомлювати, як на формування власної думки впливають думки інших людей виявляти переваги та недоліки власної мисленнєвої діяльності перевіряти кожний здогад.

Некритичність мислення характеризує поверхове сприйняття думок оточення без належної перевірки та оцінювання їх.

Особливості критичного мислення

 Щоб навчити учнів думати критично, у роботі варто керуватися такими основними принципами: виявляти й оспорювати припущення перевіряти точність фактів розглядати поняття, факти, явища в контексті вивчати альтернативи.

Комплекс прийомів для мотивації учнів

У своїй пізнавальній діяльності учням і вчителям постійно доводиться критично обмірковувати кожний новий факт. Для ліпшого розуміння цього процесу розглянемо особливості критичного мислення. Ознаки критичного мислення, що відрізняють його від інших типів мислення:

• ·        самостійність інформація як відправний пункт мислення
• ·        формулювання запитань і з’ясування проблем, які потрібно розв’язати прагнення до переконливої аргументації соціальна сутність.

Коли урок будують за принципами критичного мислення, кожний учень формулює свої ідеї, оцінки та переконання незалежно від однокласників і вчителя. Індивідуальний характер мислення потребує від учнів певних вольових зусиль, спрямованих на самостійні міркування. Цілеспрямована і змістовна мисленнєва діяльність учнів сприяє творчому розв’язанню актуальних завдань. Стимулом для критичного мислення учнів є інформація:

 щойно отримані знання мотивують мислити критично.

 Спершу вони формулюють запитання і з’ясовують завдання, які потрібно розв’язати. Відтак переосмислюють багато фактів, ідей, теорій тощо. учні шукають і знаходять відповіді на запитання, які їх хвилюють, коли: 

• накопичують дані аналізують інформацію 
• зіставляють альтернативні погляди 
• використовують можливості колективного обговорення. 

Учні усвідомлюють, що існує кілька способів розв’язку завадння, однак вони мають обґрунтовувати переваги обраного ними способу.

Рекомендації учням щодо розв’язання проблем

Умови розвитку критичного мислення учнів Для розвитку критичного мислення учнів варто забезпечити низку умов, зокрема: сприяти ознайомленню із різними ідеями й думками заохочувати висловлювати власні погляди навчати формулювати запитання, ідеї, думки прищеплювати повагу до думок і переконань інших людей, наголошувати, що вони мають право з ними не погоджуватися формувати здатність адекватно реагувати на зауваження спонукати постійно проявляти ініціативу заохочувати до участі в дискусіях стимулювати до рефлексії виражати віру в здатність кожного учня критично мислити розвивати впевненість у власних силах і цінності власних думок та ідей.

Навички і вміння критичного мислення ми формуються в учнів поступово. Так, потрібно активно залучати їх до:

• ·        пошуку інформації
• ·        зіставлення здобутих знань із власним досвідом
• ·        порівняння навчального матеріалу із іншими науковими напрацюваннями за темою самостійного визначення внутрішньопредметних і міжпредметних зв’язків тощо.

Переваги використання технології критичного мислення

Завдяки використанню в освітньому процесі технології критичного мислення можна розв’язати низку педагогічних завдань. Зокрема, учні мають навчитися:

• ·        визначати мету, завдання власної діяльності обстоювати свої погляди під час дискусії з дотриманням культури спілкування
• ·        формувати власну думку щодо отриманої інформації та виражати її культурі розуміння текстів 
• ·        значення і функції різних засобів, які використовують для розуміння текстів «сперечатися з текстом», тобто спростовувати аргументи автора, пропоновані ідеї,
• ·        наводити контраргументи поважати думку інших учнів постійно шукати нові джерела здобуття знань.

Під час використання технологію критичного мислення варто не лише сприяти ліпшому засвоєнню учнями навчального матеріалу, а й навчати їх, як надалі використовувати здобутий досвід.

Завдяки технології критичного мислення в учнів формуються такі компетенції:

 інтелектуальні 

• порівнювати, аналізувати, узагальнювати і робити висновки, визначати причинно-наслідкові зв’язки,
• проводити аналогії, класифікувати, визначати зміст понять та оцінювати їх; 

комунікативні

•  формулювати, аргументувати власну думку,
•  брати участь у дискусії, ставити різні запитання відповідно до ситуації, 
• розв’язувати конфлікти шляхом консенсусу,
•  критично оцінювати нову інформацію, 
• писати твори-роздуми, виступати з повідомленнями;

 планування і реалізації діяльності 

•  самостійно визначати мету і завдання для досягнення очікуваного результату, 
• працювати індивідуально і в групі, 
• оцінювати результати своєї діяльності та здійснювати рефлексію.

Технологія критичного мислення передбачає партнерські стосунки учнів і вчителів. Завдяки прийомам технології критичного мислення ми перетворюємо навчання на спільний і цікавий пошук.