понеділок, 13 травня 2019 р.

Порядок підвищення кваліфікації освітян


Розроблений порядок 

підвищення кваліфікації 

освітян


Міністерством освіти розроблений проект порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників. Документ оприлюднений з метою його громадського обговорення.
Порядок визначає механізм, види, форми, тривалість, періодичність, порядок оплати, умови і порядок визнання результатів підвищення кваліфікації педагогічних (науково-педагогічних) працівників закладів освіти і науково-методичних установ незалежно від їх організаційно-правового статусу, форми власності та сфери управління.
Планується, що метою підвищення кваліфікації стане набуття освітянами нових або вдосконалення раніше набутих компетентностей, набуття досвіду виконання додаткових завдань та обов’язків у межах спеціальності або професії, а також формування та розвиток інформаційно-комунікаційних навичок, медійної грамотності, управлінської, інклюзивної, мовної компетентностей тощо.
Документом визначено право педагогічного або науково-педагогічного працівника підвищувати кваліфікацію як в Україні, так і за кордоном. При цьому, суб’єктом підвищення кваліфікації може бути заклад освіти, інша юридична чи фізична особа, що надає освітні послуги з підвищення кваліфікації.
Підвищення кваліфікації може відбуватись за різними формами і видами.
Конкретні форми і види підвищення кваліфікації, а також суб’єктів підвищення кваліфікації обиратиме педагогічний або науково-педагогічний працівник, з урахуванням самооцінки своїх компетентностей і професійних потреб.
Розробники документа визначають три основних види підвищення кваліфікації: навчання за програмою підвищення кваліфікації, стажування та участь у семінарах, практикумах, тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо.
Педагогічні або науково-педагогічні працівники мають бути поінформовані керівником закладу освіти про загальний обсяг коштів, передбачений на підвищення кваліфікації, та про суму коштів, визначену кожному з них на підвищення кваліфікації у відповідному календарному році.
Після цього кожен працівник має подати керівникові закладу освіти свою пропозицію до плану підвищення кваліфікації у відповідному календарному році, яка має включати інформацію про вид та форми підвищення кваліфікації, а також суб’єкта підвищення кваліфікації і вартість його освітньої послуги.
Документом передбачено, що педагогічні працівники підвищуватимуть свою кваліфікацію не рідше одного разу на п’ять років. Обсяг підвищення кваліфікації педагогічного працівника закладу загальної середньої освіти впродовж п’яти років не може бути меншим ніж 150 годин, з них не менше ніж 75 годин в закладах освіти, що мають ліцензію на підвищення кваліфікації педагогічних працівників.
При цьому обсяг щорічного підвищення кваліфікації педагогічного працівника закладу загальної середньої освіти не може бути меншим ніж 30 годин, які можуть бути використані на одну програму в одного суб’єкта підвищення кваліфікації або на декілька програм в одного чи декількох суб’єктів підвищення кваліфікації. Перевищення обсягу щорічного підвищення кваліфікації може зараховуватись у наступних роках у межах міжатестаційного періоду.
Обсяг щорічного підвищення кваліфікації педагогічних працівників дошкільних, позашкільних, професійних (професійно-технічних) закладів освіти, а також закладів фахової передвищої освіти встановлюється засновником, але не може бути менше 24 годин.
Педагогічні та науково-педагогічні працівники закладів вищої та післядипломної освіти мають підвищувати свою кваліфікацію не рідше одного разу на п’ять років.
Педагогічні (науково-педагогічні) працівники закладів вищої та післядипломної освіти можуть підвищувати свою кваліфікацію у закладі освіти в якому він працює, якщо такий заклад освіти має ліцензію на підвищення кваліфікації або провадить освітню діяльність за акредитованою освітньою програмою.
Обсяг підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників закладів вищої і післядипломної освіти впродовж п’яти років не може бути меншим ніж шість кредитів ЄКТС.
Результати підвищення кваліфікації в суб’єктів підвищення кваліфікації, що мають ліцензію на підвищення кваліфікації або провадять освітню діяльність за акредитованою програмою, не потребуватимуть окремого визнання і підтвердження.
Окремі види діяльності педагогічних або науково-педагогічних працівників, зокрема,  участь у програмах академічної мобільності, наукове стажування, самоосвіта, здобуття наукового ступеня, вищої освіти тощо можуть бути визнані як підвищення кваліфікації.
Громадське обговорення проекту порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників триватиме до 7 червня 2019 року.
Зауваження та пропозиції приймаються в письмовому вигляді та електронною поштою за адресами: Міністерство освіти і науки України, проспект Перемоги, 10, м. Київ, 01135 або e-mail: i_baluba@mon.gov.ua.

пʼятниця, 10 травня 2019 р.

Книжковий ринок України в 2019 році

Книжковий ринок 2019 року. Важливо. Чергові 10 тез
1. Трохи порівняльної статистики. 10 травня Книжкова Палата надала черговий статистичний звіт по результатах підрахунку даних, отриманих від видавців про наклади наданих до КП книжок. В цьому році холодні цифри дають зростання 72% до минулого року. Подивимось, чи це так. Додаткові дані, отримані від КП, кажуть, що у 2018 році на 10.05 було видано 5.9 млн примірників, з яких для загальноосвітньої школи 2,4 млн(ми не можемо знати, скільки з них підручники минулого року, по яким затрималась передача сигнальних примірників, але, я впевнений, більшість). В цьому році така продукція склала, відповідно, 10.0 млн і 4.9 млн.
2. Результат розрахунку без переважно минулорічних підручників склав зростання з 3.5 млн до 5.1 млн, що теж дає зростання 50%.
3. Для порівняння надам цифри за 4 місяці по видавництву Фоліо: зростання по кількості назв 20%, падіння по загальному накладу 10,5%.
4. По розмовах з колегами, я не побачив суттєвого зростання друку в цьому році, тому, все-таки вважаю, що більша частина зростання - теж минулорічні книжки, які запізнились в Книжкову Палату.
5. Що стосується роздрібного ринку, то я не буду надавати конкретні цифри з достатньо складної порівняльної щомісячної таблиці, думаю, колеги підтвердять мої слова, - роздрібний ринок в порівняних цінах впав по Україні на 15-17%, в тому числі по Києву 17-20%.
6. Головним фактором падіння, безумовно, стали президентські перегони, але і закріплення піратських тенденцій на електронному і паперовому ринку, теж вклало свою частину.
7. Статистика держзамовлення по підручниках не сильно змінить ситуацію влітку, бо друк буде, переважно, іти з прискоренням на 1-1,5 місяці до минулого року, а зменшене в порівнянні з минулим роком держзамовлення для бібліотек очікується в другій половині літа.
8. Тенденція зменшення ввезення легальних книжок з Росії діє паралельно зі збільшенням накладів лівого друку російських книжок на території України, тому не дуже впливає на загальну статистику
9. Очікую чергового падіння накладів книжок для вільного ринку(до 1200-1500 в середньому), зростання кількості назв протягом року на 10%.
10. Літній період буде відмічено системним зменшенням кількості знакових новинок, які традиційно виходять на ринок на львівський Форум та 4 квартал, в зв‘язку з погіршенням фінансового стану видавництв на фоні падіння продажів та зникнення залишків обігових коштів
Колеги, приєднуйтесь до обговорення статистики
T.me/krass67

Світлина від Красовицкія Александра.

понеділок, 22 квітня 2019 р.

Про конкурси на заміщення посад в освітніх закладах

Як і автономію закладу освіти впровадити, і ризикам неофеодалізму запобігти?

Дякувати аташе посольства Франції Фабрісу Пето отримав комплект тієї нормативно-правової документації, що є настільною книгою для французьких освітян у питаннях пошуку нової для себе роботи чи посади.
Мова про французьку модель здійснення конкурсу на заміщення вакантних педагогічних посад.

Фото: Катерина Хорощак
Перше, що кидається в очі - те, що цей конкурс на заміщення вакантних посад є загальнонаціональним і уніфікованим та єдиним шляхом отримання нової посади.
Згадалося, як колись в Алжирі випало попасти під такі ж, як і французькі, освітні регламенти, але тим особливо не переймався, бо у 33 роки були дещо інші ніж експертно-освітні формати тамтешнього законодавства пріоритетні життєві інтереси.
Головна риса французької моделі роботи з педагогічними кадрами полягає у тім, що вона блокує ризики до перетворення автономії закладу на феодальну вотчину його керівника.
Як це досягається?
По-перше, діє норма про ротацію керівників кожного закладу, в основі якої необмежений територіально загальнонаціональний конкурс на заміщення посад як директора/заступників, так і рядового вчителя.
При цьому, згідно законодавства тамтешній директор школи/ліцею … «очолює розробку, документальну формалізацію та практичну реалізацію проектної програми діяльності закладу, …», а далі увага:
- «… яка відповідає освітнім орієнтирам Міністерства та місцевого органу управління освітою»;
- «… та затверджена адміністративною радою школи/ліцею».
По-друге, у ході зустрічей з французькими колегами останнім часом взнав, що до адмінради закладу входять керівники закладу та вчителі-координатори, які є аналогом наших керівників предметних методичних об’єднань вчителів.
При цьому, адміністративна рада закладу є, на відміну від наших педагогічних рад з дорадчим до бажань директора голосом, дуже неформальним органом, бо інституційно встановлено певний перелік адміністративних рішень, які директор може реалізувати лише після прийняття колегіального рішення на цій раді. У першу чергу, до них відносяться питання фінансового супроводу нових проектних розробок закладу.
Саме наявність такої конкретної інституційно-правової конструкції й уберігає систему в цілому та кожен заклад зокрема від ризиків, з одного боку, до всевладдя керівника, а, з іншого, від руйнівної охлократії.
Адже, з одного боку, всі, у тому числі й рядові, педагогічні працівники закладу приступають до роботи не завдяки рішенню директора взяти їх на роботу, а тому, що за підсумками загальнонаціонально відкритого конкурсу отримали право стати у цьому закладі до роботи. Бо ж саме кожен з них мав найбільшу кількість конкурсних балів серед інших бажаючих працювати у закладі. Бали визначаються у повністю незалежному від суб’єктивних впливів режимі. Рядові педпрацівники не мають жодної потреби «вгадувати бажання» керівнику закладу, бо інституційно їх продовження роботи залежить не від настрою керівника, а лише від рівня професійності та дотримання трудової дисципліни.
А з іншого боку, ризики популізму чи тіньових впливів нівелюються тим, що до прийняття колегіального рішення не залучається весь колектив, бо ж як практика показує «весь колектив» в інтегральному вимірі часто буває малокомпетентним. Особливо коли, потрібно впровадити зміни на умовах дотримання системних цінностей.
Натомість, ризики некомпетентності на рівні адміністративної ради, більшість якої складають не адміністратори закладу, а вчителі-координатори, тобто найбільш компетентні та професійні спеціалісти, яким не байдуже за порядки у закладі, практично зводяться до нуля.
Крім того, у тамтешніх закладах є ще й інші ради, до яких залучені всі педагоги, батьки та учні, але жодна з них не переймається вивченням теорії педагогіки чи переповіданням чергових закликів. Вся їхня діяльність є виключно конкретною, діловою та з чітким розподілом повноважень, що виписані на рівні законів держави про освіту.

Володимир Бєлий  Володимир Бєлий , Заступник директора 

четвер, 18 квітня 2019 р.

Класифікація освітніх просторів в Інтернеті

  • Змішана освіта
  • Бізнес-освіта
  • Сучасні проблемна освіта
  • Початкова освіта
  • Дистанційна освіта
  • Освітнє лідерство
  • Електронне навчання
  • Педагогічна освіта
  • Рання емоційна освіта
  • Безперервна освіта дорослих
  • Інженерне навчання
  • ESL
  • Здоров'я освіти
  • Вища освіта
  • Міжнародна освіта
  • До-12 Освіта
  • Мовна освіта
  • Психологічна освіта
  • Професійна самоосвіта та розвиток
  • Релігійна освіту
  • Наукова освіта
  • Вища освіта
  • Спеціальна освіта
  • Педагогічна освіта
  • Методи викладання
  • Технічна та професійна освіта
  • Правова освіта власності
  • Інші питання, що представляють інтерес, пов'язані з викладанням, освітою, інформатикою та навчанням

середа, 17 квітня 2019 р.

Радник з освіти та науки Сергій Бабак

Так, я(вважайте це Сергій Бабак) консультую Владимир Зеленский з жовтня минулого року, як експерт з освіти і науки. Я щиро вірю в те, що роблю сам і в те, що робить Володимир. Це моя позиція і маю на це право. Але агітації тут не буде. Буде про інше.

Останнім часом поширюється купа бруду на всю команду, зокрема і на мене. Я з самого початку знав, на що йшов і що на нас чекатиме. Ще тоді, коли рейтинг кандидата був біля 6%, а вірили в його перемогу 1,5-2%, а не 60% як зараз.
За цей час викладено багато негативної інформації в мережі щодо освіти в команді кандидата, дещо правдиве, а дещо ні.

От зараз буде як раз про це.
1. Відео-блог, де головну роль грають 4000 доларів зарплати вчителям.
Цьому блогу вже місяць, але я вирішив до нього повернутися зараз, тому що розігнаний неперевірений фейк зараз активно згадується як факт.
Отже, про влог.
За тиждень команда отримала десятки тисяч пропозицій і коментарів до програми кандидата в Президенти України. З них майже тисячу до розділу про освіту і науку, які опрацювати було не просто, але ми це зробили.
Далі – серед цих коментарів обрали ті, що демонстрували глибину розуміння проблем і конструктивні пропозиції для їх вирішення, а авторів запросили до Києва в штаб для обговорення і спільного опрацювання всіх коментарів до програми. Це був сліпий вибір, такий собі експеримент, ми не знали, хто автори коментарів.
В результаті зібралося більше 10 авторів коментарів з різних куточків країни: від вихователя дитячого садочку до професора в іноземному університеті.
У відео-блозі, який подивилося більше 500 000 людей, один з експертів говорив про коментар до програми, в якому було запропоновано підвищити зарплату вчителям до 4 000 доларів.
І він порахував, що для цього потрібно 200 млн доларів на рік…
Так, він очевидно помилився в елементарних розрахунках.
Це швидко розігнали в мережі: експерти Зе не вміють рахувати, сам Зе не вміє рахувати, освітній експерт в Зе – не експерт, до чого вони приведуть країну і т.д.
Запрошеного експерта, який помилився в розрахунках можете загуглити самі, дізнаєтесь багато цікавого. Хоча, я все ж вважаю, що кожен може помилятися і хейтити за це людину не варто.
Через декілька секунд після цих підрахунків в блозі є й мої слова, що це не фантастичні цифри і їх можна забезпечити. Слухайте, зустріч в нас була більше 8 годин, з Володимиром ми із запрошеними експертами говорили близько години, і ці слова стосувалися іншого питання.
А скільки в Україні вчителів – ми чудово знаємо і рахувати вміємо. Наприклад, за тиждень-два до цього блогу вийшов мій матеріал в Українському інститут майбутнього, який викликав шалене обурення в МОН і купу яду на мою адресу і адресу Українського Інституту майбутнього, де описана поточна ситуація з інфраструктурою середньої освіти і фінансуванням:
https://www.uifuture.org/publications/news/24585-nova-ukrainska-shkola?fbclid=IwAR3HM4zGPR5nNdsALnbXsVdAR9_dT9hsWL0pI_V5C8JxDeqHL2brRjLSWjY

І можна було б поставити крапку, але хочеться звернути увагу на інше.

Нікого не цікавить зарплата вчителів, всіх цікавить хайп на критиці кандидата в Президенти. В коментарях сотні вихователів, вчителів і викладачів писали: що ж це таке, чому ніхто не хоче обговорювати наші проблеми? Чому не хочуть обговорювати питання нашої зарплати? Чому обговорюють тільки арифметику?

Єдиним фактом з-поміж цього фейку є низька зарплата педагогів, тих людей, що навчають наших дітей, готують їх до дорослого життя. Більше третини коментарів педагогів до програми просто кричали: благаємо, підніміть нам зарплатню, ми просто не можемо виживати! Може, 4000 доларів на місяць - малореальна для нашої країни сума, але як ви думаєте: якою повинна бути зарплата вчителя?

Ми, на жаль, дивимось на форму, а не на проблему. Її простіше висміяти, ніж вирішити.

2. Вчора вийшла стаття в Дзеркалі тижня, в якій колишня заступниця Міністра освіти і науки критично розбирає
https://dt.ua/EDUCATION/zelene-svitlo-nekompetentnosti-osvitnya-ekspertiza-kandidata-v-prezidenti-308617_.html
моє інтерв’ю журналу «Країна», яке вийшло тиждень тому: https://gazeta.ua/articles/opinions-journal/_cerez-20-rokiv-v-ukrayini-ne-bude-komu-pracyuvati/896326
Тут варто звернути увагу на декілька моментів.

Перший, і дуже важливий. Процитую авторку: «Так, експерт озвучував тези про те, що Зеленський підніме зарплату вчителям до 4 тисяч доларів, і що для цього начебто треба всього лише додаткових 200 мільйонів доларів на рік.»
Ось так фейк стає правдою, дивись пункт 1 цього посту.
Може, авторка забула, що писали про неї (можете самі погуглити). Це розтиражували багато видань, і так фейк став правдою. Хоча на ReformsF*ckUpNight вона як раз про це і розповідала у своєму виступі про постправду. Тож, скорше, гарно засвоїла механізм маніпуляції та поширення фейків.

Другий. «Сергій Бабак стверджує: "У нас страшенна невідповідність професій, за якими готують у вищих навчальних закладах, до затребуваних на ринку. Торік 29 мільярдів гривень виділили на держзамовлення. 30 відсотків — це економіка і право. Нащо? На ринку вже зараз 10 юристів на одну вакансію". У цьому твердженні — три цифри. І всі три — хибні.»
Далі авторка доводить, чому ці цифри хибні.
Що 29 млрд. грн це не тільки вища освіта, а й молодші спеціалісти, яких вона не вважає вищою освітою, хоча статистичний збірник «Вища освіта в 2017 році» Державної служби статистики України вважає саме так: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/publosvita_u.htm
Що 30% держзамовлення на економіку та право - це неправда. І тут вона абсолютно права. ЦЕ МОЯ ПОМИЛКА! Визнаю і щиро прошу вибачення у видання та читачів! Ми знайшли цю помилку після виходу інтерв’ю, навіть знайшли звідки вона взялася – в загальному випуску вищих навчальних закладів частка економіки та права склала 30%. (Той самий статистичний збірник, вкладка 2.4). Насправді, частка в держзамовленні 2018 року цих спеціальностей склала близько 14% (якщо не помиляюся). Це не знімає з мене відповідальності і я ще раз наголошую – це моя помилка!
Ну і що 10 юристів на одну вакансію – це не правда, тому що: «Дослідження Міністерства юстиції показують, що у 2017–2018 роках на одну вакансію юриста претендувало 7–8 осіб, а не 10, як стверджує Бабак.» А от HR-компанії, на відміну від Мінюсту і авторки, вважають інакше, навіть координатор проектів ОБСЄ вважає, що в Україні 11 юристів на одну вакансію:https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2432578-v-ukraini-na-odnu-vakansiu-urista-pretenduut-11-osib.html
Можна і далі розбирати на цитати статтю цієї авторки, але хочеться сказати про інше.
Маніпуляції, підміна понять, хайп і хейтерство, бажання підмінити вирішення проблем обговоренням змін форми (власне, етимологічно, слово «реформа» означає зміну форми) набули неймовірних масштабів не тільки в суспільстві, а й в експертних середовищах.
Та навіть, якщо не 14%, а 10% держзамовлення йде на підготовку юристів та економістів – це щорічно майже 3 млрд. грн. не державних грошей, а грошей платників податків – НАШИХ З ВАМИ грошей. Питання залишається в силі: навіщо так витрачати наші гроші? Подивіться на кількість економістів і юристів на одну вакансію за посиланням вище або погугліть самі.
Експерти розглядають арифметику, замість:
- публічного обговорення того, що державне замовлення на підготовку фахівців не виконує функцію, закладену навіть в свої назві, і що воно є, більшою мірою, прихованим способом фінансування університетів
- обговорення того, що державне замовлення на підготовку фахівців заочно – це взагалі профанація в українських реаліях якості освіти
- обговорення того, що платники податків витрачають на підготовку студента-бюджетника подекуди в рази більше ніж платить студент-контрактник в одному і тому ж університеті, на одній спеціальності та навіть в одній групі.
І цей перелік можна продовжувати майже безкінечно.
Стає сумно за освітнє та наукове експертне середовище, яке, до речі, на відміну від IT-спеціалістів, юристів, економістів, медиків та інших навіть не спробувало ініціювати зустріч з кандидатом в Президенти України для того, щоб донести свою позицію, запропонувати зміни в свої сфері, запропонувати експертизу, взяти на себе відповідальність за зміни і наполегливо працювати заради кращого майбутнього. Бо простіше ловити хайп на хейтерстві і писати блоги та коментарі в ФБ.
Так, я іноді помиляюсь, я жива людина, але не боюся брати на себе відповідальність. І вся команда Володимира Зеленського готова взяти на себе відповідальність. Ми щиро віримо в можливості змінити систему, в те, що ми гідні кращого життя, ми зробили свій вибір – і підемо до кінця!

П.С. А хейтити за моє інтерв’ю аналітичний центр «Український інститут майбутнього», який фінансується не за гранти чи державні кошти, а за внески засновників і благодійні пожертви, експерти якого працюють подекуди парт-тайм і без зарплатні, тому що вірять в можливості створення кращого майбутнього нашої країни – це дно…  


  Серед засновників Українського інституту майбутнього Антон Герещенко і Тарас Березовець

Серед напрямків діяльності

Національна безпека та оборона - директор напряму Тарас Березовець.
Економіка - директор напряму Анатолій Амелін, експерт – Ольга Хоменко, Яна Лаврик, Андріан Прокіп;

Правоохоронна та судова система - директор напряму Антон Геращенко, експерт - Денис Монастирський, Тетяна Ющенко.

Освіта та компетенції майбутнього - експерт Микола Скиба.

Виконавчий директор "Українського інституту майбутнього" - Віктор Андрусів.

Аудит школи

Школи в Україні перевірятимуть по-новому: набув чинності наказ МОН

 80116
16 квітня 2019
Відтепер українські школи перевірятимуть по-новому.
Набув чинності відповідний наказ МОН, повідомляє прес-служба Міносвіти.
З’являється інституційний аудит. Міністр освіти та наук Лілія Гриневич стверджує, що, на відміну від атестації, яка мала наглядово-контрольні функції, аудит буде інструментом підтримки закладів.
 Фото: ArturVerkhovetskiy/Depositphotos

ХТО ПЕРЕВІРЯТИМЕ?

Державна служба якості освіти та її територіальні органи.
Роботу закладу оцінюватиме окремо створена експертна група.
До її складу входитимуть освітяни, що мають досвід роботи у школі не менше 5 років, вищу педагогічну освіту або вищу кваліфікаційну категорію, а також пройшли спеціальне навчання.
В експертній групі має бути не більше 12, але не менше 3 членів.
До її роботи можуть долучити представників громадськості.
Під час оцінювання закладу враховуватимуть і думки учасників освітнього процесу.
Експертна група може проводити опитування серед педпрацівників, а також учнів та батьків.

ЩО ПЕРЕВІРЯТИМУТЬ?

Освітнє середовище школи
  • Наскільки у школі комфортні та безпечні умови навчання та праці
  • Чи немає у школі насильства чи дискримінації
  • Чи освітній простір розвиває, мотивує і чи є він інклюзивний
Система оцінювання учнів
  • Чи є у школі відкрила, прозора і зрозуміла система оцінювання навчальних досягнень учнів
  • Чи є і чи працює внутрішній моніторинг: чи системно відстежують та коригують результати навчання кожної дитини
  • Чи система оцінювання спрямована на те, щоб у дитини формувалася відповідальність за результати свого навчання та здатність до самооцінювання
Для збільшення натисніть на зображення
Педагогічна діяльність педпрацівників
  • Наскільки ефективно педагоги планують свою роботу, чи використовують сучасні освітні підходи, щоб організувати навчальний процес
  • Чи постійно підвищують свій професійний рівень
  • Як налагоджують співпрацю з учнями, їх батьками чи представниками та іншими працівниками школи
  • Чи є у школі академічна доброчесність і щодо учнів, і щодо вчителів
Управління школою
  • Чи є стратегія і система планування роботи школи, моніторинг виконання школою поставлених нею цілей та завдань
  • Чи формує школа у відносинах довіру, прозорість, дотримання етичних норм
  • Наскільки ефективна кадрова політика і наскільки забезпечені можливості для професійного розвитку педагогів
  • Чи приймають управлінські рішення на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії школи з місцевою громадою
  • Чи формується і впроваджується політика академічної доброчесності
Такий аудит планово проводять не частіше, ніж раз на 10 років відповідно до перспективних і річних планів.
Перспективні плани формують територіальні органи Державної служби якості освіти, їх затверджує керівник усієї служби. Так визначають черговість проведення аудиту.
Річні плани аудиту в школах визначають черговість аудиту на наступний рік.
Річні плани формують тероргани Держслужби якості освіти на основі перспективних планів. Їх теж затверджує керівник усієї служби щороку не пізніше ЗО листопада.
Плановий рік, як і календарний, починається 1 січня і закінчується 31 грудня.
Щороку до 1 квітня тероргани служби якості освіти готують звіти про виконання річних планів і оприлюднюють їх на своїх веб-сайтах.
Строк роботи експертної групи у школі не може перевищувати 10 робочих днів, а там, де середня чисельність працівників за календарний рік не перевищує 50 осіб - 5 робочих днів.

А ПОЗАПЛАНОВО ПЕРЕВІРЯТИ МОЖУТЬ?

Можуть. У школі з низькою якістю освіти, які підтвердили результати незалежного зовнішнього моніторингу.
 Фото: AllaSerebrina/Depositphotos
Аудит можуть провести позапланово також за ініціативою керівника, засновника школи, її колегіального органу управління, опікунської ради школи тощо.
Інституційний аудит позапланово проводять не частіше одного разу на 2 роки, але не раніше, ніж через 1 рік після приведення планового аудиту.

А ПІСЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЩО?

"На підставі звіту про проведення аудиту, що включатиме акт перевірки та підготовлені експертами аналітичні довідки, складатиметься висновок і рекомендації для школи.
Результати оцінювання відображатимуть досягнення закладу та його потреби, а також визначатимуть рівень якості освіти: перший високий, другий – достатній, третій – вимагає покращення, четвертий – низький", – каже Лілія Гриневич.
Далі на підставі акта перевірки школа отримує розпорядження щодо усунення порушень, якщо такі є.
Усунути порушення мають максимум за 1 календарний рік.
Терміни усунення порушень, які потребують коштів, узгоджуються з засновником та керівником школи.
Далі упродовж 10 робочих днів після закінчення визначеного строку для усунення порушень школа інформує перевірку про те, що все виправила.
Після того перевірка має 5 робочих днів, щоб вирішити, чи доцільно перевіряти результати усунення порушень і їхати в школу.
"Якщо після визначеного терміну заклад не усуне виявлені негаразди, то ДСЯО, зокрема, зможе рекомендувати засновнику змінити керівника школи або ж взагалі реорганізувати заклад", – додала міністр.

четвер, 14 лютого 2019 р.

Напрями, активи, місії освітнього кіберпростору



Сучасна проблема в галузі середньої освіти це організація і функціонування авторських онлайн-шкіл в Україні - річ надзвичайно важка для системного осмислення, раціонального освоєння, для узагальненого аналізу, проте корисна і потрібна. Нагальна важливість авторських шкіл в тому, що наразі відбувається процес автономізація навчальних закладів середньої освіти. Середня освіта в нашій державі у більшості закладів фінансово  тримається на коштах платників податків(бюджетні кошти ходять за здобувачами освіти, а заклади  переходять у конкурентне середовище), тому головна проблема авторської онлайн-школи – це проблема фінансування навчальних та конкурентних процесів, освітніх та виховних просторів у навчальному закладі. Із основних проблем поточних реформ в середній освіті, це проблема дидактичного та технічного оновлення освітніх процесів у державних закладах. Вона наштовхуються на проблемний пошук  відповідного кадрового забезпечення, і вирішується за рахунок волонтерських та ініціативних педагогів, що спричиняє появу нових суб'єктів досліджень, нових методів саморозвитку закладу освіти.
Чи варто змінювати сучасну наукову методологію про ідеологічне формування авторських онлайн-шкіл? Варто узагальнювати цю методологію.
Якщо систематизувати теоретичні знання про авторську онлайн-школу, то після осмислення проблеми існування авторства у будь-якої авторської школи, потрібно уточнити або підкорегувати термін «авторська онлайн-школа» так, щоб можна було ідентифікувати серед множини класичних термінів  «колективна школа Макаренка», «національна школа Ващенка», «автентична школа Сухомлинського», "трудова радянська школа",  "гуманітарна школа України", "фізико-математична школа України", та інші.

Я бачу перспективу сучасного розвитку авторських онлайн-шкіл в Україні, тому системне планування для створення  усіх видів забезпечення(фінансове, матеріальне, технічне, методичне, психологічне, соціологічне, медичне, валеологічне, кадрове, програмне) для таких шкіл  має базуватися у конкурентному фінансовому середовищі на бюджетній та приватній основі. Якщо серйозно, то меркантильних меценатів авторських шкіл в  умовах олігархічного(прагматичного) ладу у нас  вистачає, аби дозволити собі піднімати цю проблематику і захищати  її в серед учительства, наставників, репетиторів. 
Першої ознакою авторської онлайн-школи вважаю наявність у віртуальному закладі навчальних технологічних лабораторій для навчання методам досліджень з обраних фахових напрямів. 
Другою ознакою авторської школи вважаю висококваліфіковане кадрове забезпечення усіх  освітніх, виховних та розвивальних процесів у віртуальному закладі.

Пропоную на розгляд такі означення віртуального поняття:
1)А́ВТОРСЬКА ОНЛАЙН-ШКО́ЛА – експериментальний навчально-виховний заклад, діяльність якого ґрунтується на психолого-педагогічній концепції, розробленій автором чи авторським колективом.
2) АВТОРСЬКА ОНЛАЙН-ШКОЛАце авторська інформаційна  мере́жа  для самовдосконалення учасників з магістральним компонентом  сервісного обслуговування  та високим рівнем організації програмного  та інформаційного середовища,  на основі персонального самокерування  учасниками різних навчально-виховних процесів і в цілому в безпечній життєдіяльності( а це  як мінімум три авторські педагогічні системи, що мають триєдине призначення  або цілісну багатоаспектну мету навчання, виховання, вдосконалення і самозбереження, саморозвитку учасників навчально-виховного процесу)
3) АВТОРСЬКА ОНЛАЙН-ШКОЛА – це  сукупність самокеруючих і самодіючих інформаційних порталів з  учасниками інформаційних процесів впиливу на свідомість, які забезпечують функціонування об’єктів навчально-виховного процесу і здійснюють збирання інформації  від об’єктів навчання, керування, дослідження та передають, перетворюють, аналізують, систематизують, опрацьовують її за оптимальними критеріями оцінування і  принципів відповідності поставлених цілей.
4) АВТОРСЬКА ОНЛАЙН-ШКОЛА - це заклад дистанційної освіти з високим рівнем розвитку інноваційного потенціалу як необхідної передумови і результату саморозвитку його конкурентоспроможності засобами експериментально перевіреної оригінальної авторської концепції моделювання педагогічної системи, технологізованої за суттю, що забезпечує стабільні позитивні результати діяльності.





Об’єктна модель Вінницького
авторської онлайн-школи(АОШ)

Назва об’єкта
Вид об’єктів
Складові
компоненти
Властивість складників
Діапазон
значень властивостей складників
1
Топологія моделі
авторської
онлайн
школи
Формальна
модель
АОШ
Самонавчання
Програмність
Конструктивність
Самовиховання
Керованість
Технологічність
Саморозвиток
Координованість
Прогнозованість
Самозбереження
Надійність
Інформаційність
Самовдосконалення
Складність
Гарантованість
Універсальна
модель
 АОШ
Групове навчання
Чутливість
Коаліційність
Групове виховання
Стійкість
Інноваційність
Груповий розвиток
Безпечність
Функціональність
Багатоваріативна
модель
АОШ
Отримання досвіду
Концептуальність
Інтерактивність
Реалізація стратегії
Ергономічність
Результативність
Розвиток інтуїції та прогнозування конфліктних подій
Масштабність
Стадійність
Формування  компетенцій аналізу
Узгодженість
Оптимальність
Розпізнавання ризиків і  втрат
Компромісність
Прогнозованість
Гібридна
модель
АОШ
Засвоєння моделей поведінки в коаліціях
Енергоємність
Раціональність
Осмислення подій та реакцій на зовнішні впливи
Фундаментальність
Доповнюваність
Реалізація ресурсів штурмуового успіху
Морфологічність
Інтервальність
Проектування сценаріїв успіху
Факторність
Перехресність
Виборювання персональної позиції в ієрархіях
Повнота
Визначеність





Активи авторської школи

Суб’єктна модель Вінницького
авторської онлайн-школи(АОШ)

2

Парадигма авторської
онлайн
школи

Ідеологічна
модель
авторської
онлайн
школи
Виховні
концепції
Управлінська система освіти і науки
Консервативність,
Інноваційність,
Відкритість
Ідеологічні
концепції
Приватне право на науку, освіту,
самоосвіту
Реакційність,
Таємність,
Критичність
Наукові
концепції
Громадянське право на освіту, науку, розвиток
Революційність,
Клановість,
Дозволеність
Теологічні
концепції
Філософська концепція науки
Радикальність,
Демократичність
Правові
концепції
Свідомість учасників АОШ
Еволюційність,
Регіональність
Устави та
Санкції  АОШ
Віра, довіра  учасників АОШ

Періодичність,
Автономність,
Магістральність.
Прагматична
модель
авторської
онлайн
школи
Синергетичні принципи
Інклюзія
Ліберальність,
Комформізм,
Фінансові
втрати і збитки
Кошторис
Кредити
Табуйованість,
діалектичність
Гегемонія
прибутку і достатку
Колекції
знань та
досвіду
Концептуальність,
Релігійність,
Моральність
Цінності
життя і здоров’я
Бази даних
та залежностей
Традиційність,
Світоглядність
Відношення
до природи
Бібліотеки
книг і журналів
Трансформованість
Включеність
Феноменологічна
модель
авторської
онлайн 
школи
Технологія
«традиційної школи»
Ресурси АОШ
Фрагметарність
Самоврядність
Вітруальність
Технологія  «школи розвитку»
Соціуми АОШ
Комунікативність
Технологія «школи соціалізації»
Процеси АОШ
Сигнальність
Креативні
технологія
Регламент АОШ
Інтенсивність
Експериментальні
технології
Масштаб АОШ
Непервність
сервісність
Дистанційні технології
Мережа   АОШ
Доступність
Концептуальність
Інтерактивні технології
Методи АОШ
Мультимедійність
Масовість
Проблемні  НЛП-технології
Контроль  АОШ
Гнучкість
Глобальність





































Інтернет у поміч педагогу