Що таке педагогічна логістика?
Термін «логістика» походить від грецького слова «logistike», що означає мистецтво обчислювати, міркувати.
Слово «логістика» відоме ще з часів Римської імперії, де службовці, що займалися розподілом продуктів харчування, називалися «логістами» або «логістиками». Наукою логістика стала завдяки розвитку військової справи. Так, візантійський цар Леон VI (865—912 р. н. є.) вважав, що завданням логістики є сплачувати данину армії, належно постачати їй зброю і військове майно, своєчасно і повною мірою піклуватися про її потреби та відповідно підготовляти кожен акт військового походу, робити правильний аналіз місцевості з огляду на пересування армії та сили супротивника і відповідно до цих функцій управляти та керувати, тобто розпоряджатися рухом і розподілом власних збройних сил.
Першим автором праць з логістики вважають французького військового фахівця початку XX ст. А. Г. Джаміні, котрий визначив логістику як «практичне мистецтво руху військ». Він також стверджував, що логістика стосується не тільки перевезень, а й планування, управління, постачання, визначення місць дислокації військ, будівництва мостів, шляхів і т. ін.
Логістику як науку у військових акціях використовував Наполеон.
У розвинутих країнах світу концепція логістики сформувалася наприкінці 70-х років XX ст. внаслідок енергетичної кризи як розвиток ідей системного підходу до організації управління. Тепер деякі західні фахівці називають її мало не «новою філософією управління», «третім шляхом раціоналізації» і не безпідставно. Наприклад, у країнах Західної Європи біля 98 % часу виробництва освітніх послуг, з урахуванням рівня освіти і рівня технологізації процесу набуття нового досвіду, припадає на проходження його каналами матеріально-технічного забезпечення і здебільшого зберігання у вигляді портфоліо. Власне на виробництво освітніх послуг витрачається лише 25 % сумарного часу, а на їх засвоєння - 75 %. Крім того, у західноєвропейських країнах витрати на усі види діяльності по матеріально-технічному забезпеченню становлять близько 13 % вартості валового національного продукту. Структура цих витрат така: на передавання - 41 %, на зберігання здобутків і досвіду — 21 %, на матеріальні запаси — 23 %, на адміністративні витрати — 15 %. Пошук шляхів скорочення витрат у освітній галузі йде у напрямку вдосконалення управління осмисленням, опрацюванням, зберіганням знання, поліпшення маркетингової діяльності і взаємодії учнів та учителів, споживачів та посередників, зміни технології руху матеріальних та інформаційних потоків тощо. Концепція інтеграції цих процесів дістала назву «логістика».
Сьогодні є багато визначень логістики. Автори ряду публікацій розглядають її передусім як науку, що дає змогу оптимізувати кооперативні зв'язки. Інші вважають основним середовищем застосування логістики внутрішньовиробничі процеси з обов'язковим включенням у логістику питань планування завантаження обладнання, визначення розмірів партій запуску освітніх послуг.
Одні автори виокремлюють як основу логістичного підходу сервісне обслуговування, інші — освітнє господарство. Так, французькі фахівці з логістики трактують її як «сукупність різноманітних видів діяльності з метою одержання з найменшими витратами необхідної кількості досвіду у встановлений час та у встановленому місці, в якому існує конкретна потреба в даних фахівцях».
На думку деяких західних спеціалістів, логістика — це "інтеграція процесу передачі з виробничою сферою послуг і включає осмислювальні, маніпуляційні операції, зберігання і відтворення знань, а також необхідні для цього інформаційні процеси.
Німецький учений Х.-К. Пфоль вважає, що логістика — це процес планування, реалізації і контролю ефективних та економних з огляду на витрати переміщення та зберіганням інформаційних матеріалів, освітніх напівфабрикатів і готової сервісної бази знань, а також одержання інформації про постачання сервісу від місця виробництва до місця опрацювання згідно з вимогами клієнтури.
Російський учений Б. К. Плоткін дає таке стисле визначення логістики: це наукова дисципліна про управління інформаційними потоками в освітніх системах.
Така різноманітність визначень логістики пояснюється тим, що ця дисципліна поки що перебуває у стадії формування і її базова термінологія ще не уніфікована.
Логістика – частина економічної науки, предметом якої є організація відкритого раціонального процесу просування інформаційний ресурсів з освітніми послугами від виробників до споживачів, оптимальне функціонування сфери обороту інформації, досвіду, послуг, управління і контролю за енергетичними запасами, створення інфраструктури інформаційного обміну [1].
У широкому розумінні логістика визначається як наука про планування, управління і контроль руху матеріальних, інформаційних і фінансових ресурсів у різних системах [2].
З позиції менеджменту організації логістику можна розглядати як стратегічне управління інформаційними потоками в процесі купівлі, забезпечення, передавання, продажу та зберігання освітніх матеріалів, інформаційних послуг і готових до застосування технологій вирішення проблем(техніки, транспорту, соціальної сфери та ін.).
Поняття логістики містить в собі також управління відповідними потоками інформації, а також фінансовими потоками в освіті. Логістика спрямована на оптимізацію витрат і раціоналізацію процесу виробництва освітніх послуг, побуту і сервісу навчання як в рамках одного закладу, так і для групи навчальних закладів.
Логістика – це наука про управління та оптимізацію матеріальних потоків, потоків послуг і пов’язаних з ними інформаційних і фінансових потоків у певній мікро-, мезо- або макроекономічній системі для досягнення поставлених перед нею цілей.
Логістика – це інтегральний інструмент менеджменту, що сприяє досягненню стратегічних, тактичних або оперативних цілей організації освітнього бізнесу за рахунок ефективного з точки зору зниження загальних витрат і задоволення вимог кінцевих споживачів до якості досвіду і послуг управління матеріальними і (або) сервісними потоками, а також інформаційними і финансовими потоками, що супроводжують їх.
Зміст логістики як науки є встановлення причинно-наслідкових зв’язків і закономірностей, притаманних процесу руху інформації, з метою визначення і реалізації на практиці ефективних організаційних форм і методів управління матеріальними, фінансовими й інформаційними потоками в освіті.
Немає коментарів:
Дописати коментар