ДОСЛІДЖЕННЯ З ПРАВОВОГО ВИХОВАННЯ

ДОСЛІДЖЕННЯ З ПРАВОВОГО ВИХОВАННЯ

         Для повного розкриття нашої теми ми провели анкетування у 3-х, 5-х, 9-х, 10-х  та 11-х класах (вибірково) (див. додаток Ж).

         Ліцеїсти взяли активну участь у анкетуванні «Ставлення до протиправної поведінки»; (Всього – 58 учнів).  На запитання тесту №1 «Яка, на вашу думку, основна причина, що спонукає молодь до протиправних дій», відповіли таким чином: 45% - вплив алкоголю; по 10% - упевненість в безкарності та вплив засобів масової інформації; по 7% - захист себе та близьких та низький рівень доходів сім’ї; 4% - вплив мережних спільнот та інтернет-ресурсів.

         У ставленні до таких протиправних дій як крадіжки, шахрайство думки розділилися так: 62% - негативне; 24% - допустиме в окремих випадках; 20% - важко відповісти; 4% - позитивне.

         На запитання «Як часто ви палите, вживаєте спиртні напої, токсичні речовини», отримали такі результати: 72% - не вживаю; 24% - інколи; 4% - один, два рази натиждень; 0% - регулярно.

          Ліцеїсти бажали б послухати лекцію з питань профілактики правопорушень, на яку були б запрошені: 45% - юристи; 34% - представники правоохоронних органів; 17% - представники духовенства; 4% - лікарі.

           Не в усіх сім’ях відбуваються відверті розмови, під час  яких торкаються проблем правопорушень уживання алкоголю, наркотиків, - про це свідчать наступні результати: 44% - інколи; 28% - так; 28% - ні.

           На запитання тесту №2 стосовно правової поведінки ліцеїстів отримали наступні результати: про інформацію стосовно своїх прав, що захищаються законодавством, ліцеїсти відповіли, що 45% - досить добре; 46% - посередньо%; 8% - слабо інформовані; 0% - мене це не цікавить.

           На запитання «Хто повинен нести відповідальність за твої погані вчинки?» думки розподілились таким чином: 96% - я сам; 2% - батьки; 2% - друзі; 0% - вчителі.

           Цікавою є відповідь на запитання «Як ти поводишся в тому випадку, коли впевнений, що ніхто не дізнається?» : 82% - чинять так, як вважають правильним; 14% - думають про те, що їм вигідно; 4% - думають про те, що скажуть друзі.

           Тривожною є відповідь на запитання «Як би ти вчинив, якщо для виправдання невинної людини потрібно б було назвати свого друга – дійсно винуваться?»: 72% - змовчали б; 21% - сказали б правду; 7% - намагалися б вигородити.

          П’яте питання тесту дає зрозуміти, на кого учні сподіваються у важку хвилину і вважають, що на допомогу їм прийдуть: 70% - рідні; 14% - друзі; по 4% - правоохоронні органи тапредставники духувенства; 8% - вважають, що їхня доля нікого не цікавить%; 0% - представники громадських організацій.

          Нас надзвично цікавило, наскільки учні та батьки нашого закладу орієнтуються в «правовому полі», наскільки молоде покоління азнайомлене з правовими нормами. А для цього було проведено  ще й онлайн-анкетування (див. додаток З).

Більшість батьків свято переконані, що вони гарні батьки. Про своїх дітей одні батьки розповідають стороннім лише хороше, а другі – не соромляться жалітися на них...

Стосунки батьків і дітей – вічна проблема, з якою зіштовхується кожне покоління. Чому в одних сім’ях – мир і спокій, а в інших – сварки, крики і скандали? Якими бачать діти своїх батьків? Якими батьками ви насправді є? На ці запитання допоможуть відповісти тести.

Анкета  «Чи знаєте ви свою дитину» 

Із загальних результатів анкетування бачимо, що 108-69% батьків (проходили анкетування - 156) - знають, чим цікавиться їх дитина, вболіваютьза її розвиток та виховання.

34-22% ви недостатньо приділяєте уваги дитині, через що можуть виникнути проблеми.

14-9% - ваша дитина розвивається сама по собі. Негайно змініть своє ставлення до неї (див. додаток И).

    

Тест для батьків для виявлення стилю спілкування

Результати анкетування серед батьків  (брали участь – 156 чол.) показує, що 75-48%  опитаних живуть з дітьми, як то кажуть, душа в душу. Діти в цих сім’ях щиро люблять і поважають батьків.

32-21% - не завжди послідавні у спілкуванні з дітьми. Діти хоч і поважають батьків, але не завжди розуміють їх, не цілком відверті з ними.

39-25% - вам треба бути уважнішим до дитини. Ви вористуєтесь у неї авторитетом, але він не замінює почуття любові. Розвиток вашої дитини швидше залежить від випадкових обставин, аніж від вас.

10-6%  - ви, напевне, самі відчуваєте, що обрали неправильний шлях у вихованні дитини. Між вами і нею немає належгої довіри. Тому, поки є час, намагайтеся приділити їй більше уваги, уважно прислухайтеся до її слів (див. додаток І).

Ліцеїсти 9 – МЮ класу разом із науковим керівником, класним керівником та вчителем правознавства взяли участь у науковій конференції «Актуальні проблеми сучасної науки та наукових досліджень» на базі ВДПУ ім. М. Коцюбинського. Роботи надруковано в збірнику наукових праць (див. додаток Й).

ВИСНОВКИ

Виховання свідомого громадянина України неможливе без знання учнями правових положень, які допоможуть їм правильно вибрати лінію поведінки в житті і діяльності, сформувати у них погляди і переконання в необхідності поводитись згідно правових норм поведінки. Правові норми регулюють найважливіші суспільні відносини, які закріплюють основи організації суспільства, тому, дуже важливо пропагувати ідею необхідності непримиренної по зиції учнів до будь-яких правопорушень і злочинів, формування громадянської зрілості дітей, спонукання їх до активної участі у захисті суспільства. Учні, знаючи свої права і обов'язки, правила поведінки усвідомлюють і особисту відповідальність за погану поведінку того чи іншого учня,  за скоєний аморальний вчинок чи правопорушення.

Отже, виходячи з вищевикладеного можна зробити висновки, що на підвищення правосвідомості, правової культури громадян спрямована чинна «Програма правового виховання населення України», затверджена постановою Кабінету Міністрів України № 366 від 29 травня 1995 р.

Правове виховання — цілеспрямований постійний вплив на людину з метою формування в неї правової культури й активної правомірної поведінки. Основна мета правового виховання — дати людині необхідні в житті юридичні знання та навчити її шанувати закони і підзаконні акти і дотримуватися їх, тобто сформувати досить високий рівень правової культури, здатний значно зменшити кількість правопорушень. Кожна людина, знаючи свої права й обов'язки, може грамотно себе захищати від незаконних дій з боку юридичних органів, що застосовують право.

Правове виховання тісно пов'язане з усіма видами соціального виховання — морального, політичного, естетичного, економічного та ін.їх можна назвати «субправовими», тобто такими, «що прилягають до правового», «пов'язаними з правовим», оскільки всі вони втягуються в орбіту правового виховання.

Проведене дослідження правового виховання дозволяє зробити ряд наступних висновків:

1.    Правове виховання - це цілеспрямована діяльність держави, громадських організацій, окремих громадян з передачі досягнень (цінностей) в сфері права від одного покоління до іншого. До таких цінностей відносяться і правові ідеали, і чинне законодавство, і юридична практика, і механізми вирішення конфліктів, і способи захисту прав та свобод.

2.    Правове виховання покликане формувати у громадян високий рівень правосвідомості та правової культури суспільства в цілому. Це система заходів, спрямованих на впровадження у свідомість індивідів демократичних правових і моральних цінностей, принципів права, стійких переконань в необхідності і справедливості норм.

3.    Цілями правового виховання є:

·              досягнення міцних знань людей про законодавство, законності, права та обов'язки особистості, в першу чергу, тих норм, які безпосередньо стосуються людини;

·              підвищення авторитету закону як непорушної соціальної цінності, поваги до нього, рішуча боротьба з правовим нігілізмом;

·              формування  у громадян стійкої орієнтації на правомірну поведінку, формування установок і звичок законослухняності, навичок та вміння брати участь у правосудді та інших формах юридичної діяльності, а також створення атмосфери протесту і нетерпимості до всіх випадків його порушення , невідворотності відповідальності.

4.  Правове виховання нерозривно пов'язане з правовим навчанням, а точніше, правове навчання - його основа.                                                                   Традиційними формами правової роботи з населенням вважаються правовий всеобуч, пропаганда права засобами масової інформації, правовиховна робота у зв'язку з тими чи іншими конституційними заходами. Величезне значення в системі правового виховання має вироблення заходів, спрямованих на підвищення правової культури молодого покоління.

5.  В даний час наша країна потребує формування нового підходу до правового виховання, як одному з наріжних каменів законності та правопорядку в суспільстві. Кінець двадцятого століття, що характеризувався бурхливими суспільно - політичними перетвореннями, в тому числі крахом державності і зростанням числа скоєних протиправних діянь став часом, коли правовому вихованню особистості практично не приділялася увага. Тим часом, становлення України як правової, демократичної держави можливе лише у разі підвищення рівня правової культури населення, формування в суспільній свідомості ідеалів законності, ставлення до права як до універсальної цінності суспільства. Очевидно, що домогтися цих цілей неможливе без продуманих і ефективних механізмів виховання.                                                                           

6.  У період реформування економічної, політичної та законодавчої сфер життя українського суспільства необхідний новий підхід до організації правового виховання. Його основою є перехід від системоцентристського  до персоно центристського типу правової культури. Формування сучасної правосвідомості відбувається в інтелектуальній сфері, в результаті взаємодії особистості з іншими індивідами та спільнотами людей (включаючи державу) і осмислення отриманих відомостей. У сучасній українській  ситуації складаються всі умови для того, щоб в діяльності суб'єкта правозастосування та правовиховання акцент був зроблений на співвідношенні людини як самоцінної  істоти і правової політики як засобу реалізації її правомірних домагань. Саме правовий статус особистості має в даний момент усі шанси отримати формально - юридичну підставу взаємодії з відповідною структурою державних органів, громадських об'єднань, різних союзів, що володіють організаційно-правової структурою та характеристиками, тобто отримати реалізацію в праві.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.                Біблія

2.                Богініч, О. JI. Релігійні норми в системі нормативного регулювання суспільних відносин / О. JI. Богініч // Держава і право. - 2010. - Вип. 47. - С. 21-26.

3.                Васькович П. І., "Проблеми правового виховання молоді", Право України, 1997р., №2, с. 49-50

4.                Введение в философию: учебник для вузов в 2-х ч.; [под общ. ред. И.Л.Фролова]. - М.: Политиздат, 1989. - Ч.1. - 367 с.

5.                Великий тлумачний словник сучасної української мови / [укладач і головний редактор В.Т. Бусел]. - К., Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2003. - 1440 с.

6.                Вишневський О.І. Теоретичні основи сучас­ної української педагогіки: Навчальний посібник. - К.: Знання, 2008. - С. 295-307.

7.                Головченко В., "Правове виховання учнівської молоді – на рівень сучасних вимог", Рад. школа, 1983р.. №12, с. 45-46

8.                Головченко В., Потьомкін А. Правові механізми формування правосвідомості студентів / В. Головченко, А. Потьомкін // Право України. - 2006. - №4. - С.100-103.

9.                Горбунова Л.М. Подолання правового нігілізму, формування високої правової культури населення, інтеграція України до загальноєвропейського правового простору - потреба сьогодення / Л.М. Горбунова // Бюлетень Міністерства юстиції України. - 2002. - №4. - с. 8-10.

10.           Гуманізація навчально-виховного процесу як засіб попередження правопорушень серед учнівської та студентської молоді / За ред. М.В.Герасименка. - К.:ІСДО МО України, 1994. - 211 с.

11.           Декларація прав дитини

12.           Державна національна програма „Освіта”. Україна ХХІ століття - К.: Райдуга, 1994. - 62 с.

13.           Закон України "Про загальну середню освіту", Київ, Шкільний світ, 1999р.

14.           Зарічанський О.А.. Зміст та завдання правового виховання майбутніх фахівців з безпеки життєдіяльності/ О.А Зарічанський//Педагогіка формування творчої особистості у вищій та загальноосвітній школах: зб. наук. праць. – Запоріжжя, 2011; - Віп. 16(69).- С. 67-72.

15.           История государства и права зарубежных стран: в 2 ч.; [под ред. О. А.Жиркова, Н. А.Крашенинниковой]. - М.: Норма, 2003. - Ч.1. - 624 с.

16.           Ігнатенко П., Л.Крицьк, "Конституція України – громадянське виховання учнів, №1,, 1997р., с.2-7.

17.           Конвенція про права дитини

18.           Конституція України, Харків, "Веста", 1999р.

19.           Концепція національного виховання//Освіта. - 1996.-7 серп. (№41 - С. 2-7.

20.           Малахов, В. Міф про правові цінності / В. Малахов // Право України. - 2011. - №8.-С. 180-186.

21.           Про стан законності в державі у 2008 році [Електронний ресурс] : Закон України «Про прокуратуру». - Режим доступу: // http://www.gpu.gov.ua/.

22.           Руденко Ю. Д. Основи сучасного українсько­го виховання. - К.: Видавництво імені Олени Теліги, 2003. - С. 179-221.

23.           Тацій, В. Я. Правове виховання студентства як елемент формування правової держави [Текст] / В. Я. Тацій // Виховання в контексті соціальної адаптації сту­дентства: матер. міжнар. наук.-практ. конф.-сем. керівників вищ. навч. закл. та вчених-дослідників із проблем виховання студентства в сучасних умовах; Харків, 7 лист. 2003 р. : у 2 ч. / М-во освіти і науки України, Народ. укр. акад. та ін.; редкол. : В. І. Астахова (відп. ред.) та ін. - Х. : Вид-во НУА, 2003. - Ч. 1. - С. 30-36.

24.           Фіцула М.М. Правове виховання учнів / М. М. Фіцула. - К.: ІЗМН, 1997. - 148 с.

25.           Чепига М.П. Плекаймо інтелектуальну елі­ту: Навчальний посібник. - Л.: Тріада плюс, 2007. - 536 с.