Виховна робота з учнями схильними до правопорушень

Основи християнської моралі

Жити по-справедливості – дозволити все, що не заборонено. Поняття справедливостітісно пов’язане з двома іншими поняттями – прав та обов’язків людини, її відповідальностіза свої вчинки. У Загальній декларації прав людин, прийнятій свого часу міжнародною Організацією Об’єднаних націй, написано, що кожна людина «має обов’язки перед суспільством», в якому тідьки й можливий «вільний і повний розвиток її особистосі». Кожна людина зобов’язана знати чинні у державі закони і дотримуватися їх, нест відповідальність за порушення. Бо тільки там, де дотримуються закони, можна говорити про існування соціальної справедливості.

Але кожна людина несе відповідальність не лише за виконання державних законів, а й моральних. Саме на це акцентував увагу при зустрічі з учнями класу військовий капелан протоієрей отець Богдан 

Універсальним моральним законом Біблії є слова: «І як бажаєте, щоб вам люди чинили, так само чиніть їм ви». [1. Лк. 6:31]. Саме цим законом вимірюється цінність добрих справ. Кожен з нас, обдумуючи свої вчинки, повинен згадати це золоте правило моралі, яке було проголошене Ісусом Христом у знаменитій Нагорній проповіді.

Ми прийшли у цей світ, щоб творити добро. Це благо, яке є важливим для людсьеого життя. Добро дозволяє людині морально, розумово та духовно жити, зростати, бути щасливим, досягти гармонії та досконалості. Душа людини повинна наповнюватися тільки добрими справами.   

  Робота Ради профілактики правопорушень у школі

Важлива роль у вихованні правової культури учнів належить адміністрації школи, яка повною мірою забезпечує:

ü  упорядкованість діяльності школи у правовому напрямку; відповідність змісту, обсягу і характеру виховної роботи можливостям та умовам школи; скоординованість усіх шкільних виховних заходів;

ü  загальний психологічний клімат школи, стиль відносин у ній;

ü  соціальна організація особистості; орієнтованість особистості на головні загальнолюдські цінності;

ü  організацію навчально-виховної діяльності; позаурочної та позакласної діяльності; взаємодії з батьками, громадськими організаціями та державними установами;

ü  дитина є суб'єктом виховного процесу, тому в практичній роботі школи впроваджуються такі технології виховання, інтерактивні методи та форми діяльності, які не нав'язують правила і норми поведінки вихованців, а створюють умови для осмислення суті моральних правил і норм.

Для реалізації правового виховання у школі створені необхідні умови для набуття практичних навичок, необхідних для гармонізації особистості, знаходження свого місця у соціумі. 

Для об'єднання зусилля педагогічного, учнівського колективів, батьківської громадськості, соціально-психологічної служби у створенні єдиної системи роботи з профілактики правопорушень у школі створена і працює Рада профілактики правопорушень. Метою роботи якої є створення умов, що сприяють підвищенню соціальної активності учнів, попередженню правопорушень, злочинів, зміцнення дисципліни.

Завдання Ради:

·          Проводить моніторинг стану роботи у закладі щодо профілактики злочинності, правопорушень, узагальнює та аналізує його результати;

·          Розглядає персональні справи учнів-порушників;

·          Здійснює контроль за поведінкою підлітків, які перебувають на обліку;

·          Виявляє важковихованих учнів та батьків, які не виконують своїх обов’язків по вихованню дітей;

·          Залучає підлітків до гурткової роботи;

·          Проводить індивідуально-виховну роботу з підлітками девіантної поведінки;

·          Виносить проблемні питання на обговорення педради;

·          Заслуховує класних керівників про стан роботи щодо зміцнення дисципліни та профілактики правопорушень;

·          Розглядає питання про стан роботи з профілактики правопорушень у класах школи.

У своїй діяльності Рада використовує різні форми індивідуальної, групової і колективної роботи, звернення по допомогу до батьків та правоохоронних органів. 

Робота соціально-психологічної служби школи

Соціальний педагог виконує роль  регулятора у вирішенні життєвих проблем дитини в сім'ї, школі, соціальних групах шляхом:

ü  проведення соціальної паспортизації на початку навчального року та виявлення дітей, що потребують соціального захисту;

ü  організація правової та соціальної захищеності школяра, озброєння його знаннями про Декларації прав людини та дитини;

ü  налагодження     контактів   з        громадськими та благодійними установами;

ü  відвідування сімей дітей, які знаходяться під опікою, дітей з малозабезпечених сімей з метою обстеження їх житлово-побутових умов проживання і виховання у сім'ї;

ü  вивчення учнівського колективу;

ü  контроль за умовами проживання, утримання та виховання дітей, які проживають у неблагополучних сім'ях.

Соціальний педагог, психолог та класні керівники постійно вивчають контингент учнів школи, складають банк даних.

Дані аналізуються і складається план індивідуальної корекційної роботи, спрямований на формування правової установки, з позиції якої учень зміг керувати своїм настроєм, бажаннями, вчинками, моделювати таку поведінку, де слово не розходиться з ділом, де знання прав та обов’язків втілювалось у повсякденному житті. Правомірна і неправомірна поведінка учня залежить від певних мотивів. Одні учні дотримуються правових норм внаслідок глибокої переконаності; другі – тільки тому, що побоюються можливого покарання; треті гарною поведінкою намагаються досягти своїх егоїстичних цілей; четверті – тому, що їхню поведінку контролюють; п'яті звикли виконувати правила співжиття. Звісно, педагог мусить знати, якими мотивами керується учень, виконуючи норми закону, і здійснювати відповідну корекцію мотивації до правомірної поведінки.

 Робота з учнями, схильними до правопорушень

Однією з найактуальніших проблем є зростання правопорушень, вчинених дітьми, підлітками, молоддю. Це пов'язано передусім із загальним соціальним напруженням, психологічною неврівноваженістю всього суспільства, та кризою соціальної системи.

Ефективне вирішення цієї проблеми ґрунтується на розкритті причини виникнення відхилень у поведінці дитини, психологічних механізмів формування асоціальної поведінки. До виникнення відхилень у поведінці й прояві "важких" дітей призводять соціально-економічні, соціально-політичні та медико-біологічні причини. Як правило, вони діють у тісному зв'язку. Випадки "чистої" важковиховуваності трапляється рідко.

Ця робота становить собі за мету дібрати ефективні методи дослідження важковиховуваності учня, створити загальну картину рівня психічного розвитку особистості "важкої" дитини, проаналізувати специфічні форми поведінки, властиві недисциплінованим учням (Рис. 1.8.6.).

У школі ведеться своєрідна система профілактичної роботи:

v  Контроль за відвідуванням учнями школи ведеться класними керівниками в журналі, черговим учителем у спеціальному журналі;

v  Розроблені правила для учнів, які вивчаються ще в початковій школі.;

v  Проводяться цикли бесід на правову тематику;

v  Учні охоплені заняттями в шкільних гуртках та секціях;

v  Учні охоплені постійними та тимчасовими дорученнями;

v  Ведеться постійна індивідуальна робота зі школярами. 

Профілактика ведеться за спеціальною програмою щодо учнів, які перебувають на внутришньошкільному обліку. На кожного учня, який перебуває на обліку, заведена індивідуальна картка, у якій фіксуються зміни в характері і поведінці, висвітлюється динаміка росту.

На основі цього застосовуються ті чи інші виховні методи. Результати такої всебічної діагностики допомагають знайти шляхи корекційної та розвиваючої роботи з "важким" учнем. Випадки неадекватної поведінки, які трапляються в учнівському колективі, обговорюються на класних зборах, на засіданні Ради профілактики правопорушень.

  

Форми роботи з учнями, схильними до правопорушень

Припинити зростання правопорушень та злочинності серед підлітків – важлива педагогічна проблема, у вирішенні якої допоможе використання таких форм роботи:

ü  психолого-соціологічні дослідження умов проживання і спілкування з важковиховуваними учнями;

ü  психодіагностичне вивчення учнів з труднощами в шкільній і соціальній адаптації і своєчасна корекція поведінки;

ü  індивідуальна робота з важковиховуваними підлітками зі створення "Зони безпеки" (залучення до роботи в гуртках, секціях, клубах, контроль за відвідуванням занять в школі, контакти з батьками).

В основному індивідуальна робота класного керівника проходить за таким планом:

Ø  виявлення причин правопорушення; 

Ø  підтримка постійного зв'язку з батьками;

Ø  знайомство з друзями підлітка;

Ø  залучення до гуртків, доручення;

Ø  відвідування уроків вчителів-предметників з метою спостереження за учнями з неадекватною поведінкою;

Ø  постійний контроль за учнем;

Ø  залучення до класних і загальних справ;

Ø  проведення різноманітних бесід.