Поради учаснику дистанційного навчання

Поради учаснику дистанційного навчання

Завжди дотримуйтесь в мережі такту:

• Будьте щедрими на похвалу і скупими на покарання!

 
• Знайте, що логікою почуттів можна досягти більш доказово, ніж логікою думок. Людиною керують не тільки знання, але й почуття.

• Пам'ятайте, що мистецтво толерантності включає в себе не тільки вміння розповідати, але й уміння вислухати.

• Не забувайте, що тактовний експерт уміє все бачити, але не все помічати.
• Ніколи не дійте під впливом першого враження.

• Пам'ятайте, що втрата контролю над своїм настроєм веде до втрати такту.
• Бережіть свій настрій і настрій оточуючих.

• Не забувайте інколи поставити себе на місце опонента.

• Умійте визнати свою помилку перед опонентами. Відстоювання своєї помилки веде до втрати довір'я, поваги, авторитету.

• Пам'ятайте, що втрачений чи несправедливий авторитет довго не протримається. Легше засвітитись на мить, важко світитись завжди.

• Ставтесь до себе критично, не переоцінюйте свої можливості і себе.

• Будьте завжди послідовні.

 
• Одна із основних вимог педагогічної етики викладача - берегти і розвивати почуття людської гідності кожного учасника ДН, проявляти до кожного увагу, піклування і вимогливість.

У першу чергу клас педагогічних задач методиста дистанційного навчання  позв'язаний із прогнозуванням перспективи подальшого  навчання учасника в комунікативних мережах:

прогнозування якісних показників навченості;

прогнозування надійності знань для подальшого отримання досвіду;

передбачення потужності інтелекту і прогнозування надійності системи знаньтворця.

При рішенні цих задач спостережується перехід від найпростіших регресійних і інших статистичних моделей прогнозу до істотно нелінійних адаптивних екстраполюючих фільтрів, реалізованих у вигляді складних творчих інформаційних мереж.

Використання інформаційних технологій для ДН в шкільній та вищій освіті значно підвищує якість знань учнів та студентів, тому необхідно розробляти дидактичні матеріали нового покоління, і як технічний засіб навчання застосовувати різні види комунікацій.

Глобальна мережа наявна майже у всіх навчальних закладах України. Інтернет – це насамперед могутній інформаційний засіб навчання, що прийшов на зміну традиційним і поєднує в собі всі  форми спілкування. Упровадження комп'ютерів в навчальний процес і технологія обробки інформації пов'язана з розв'язанням ряду проблем. Реалії сьогоднішнього дня: на ринку програмного забезпечення є велика кількість різноманітних комп'ютерних програм із загальноосвітніх дисциплін і спостерігається майже повна їхня відсутність із спеціальних дисциплін. Темпи забезпечення навчальних закладів сучасною комп'ютерною технікою починають перевищувати їхнє програмно-методичне забезпечення. Розробка цього забезпечення стримується відсутністю чітких вимог. Можливо, пропоновані методичні рекомендації щодо підготовки електронних засобів навчального призначення – програмного забезпечення, електронних підручників та інших засобів допоможуть, в якійсь мірі, вирішити вищезазначені проблеми.

Електронні засоби навчального призначення можуть бути такі:
   1. Мультимедійний навчальний проект з конкретної дисципліни;
   2. Навчально-ігрові змістовні програми;
   3. Комп'ютерна енциклопедія;
   4. Навчально-демонстраційна і контролююча програми;
   5. Тематичний комп'ютерний тест;
   6. Довідкова комп'ютерна база даних;
   7. Мультимедійна презентація;
   8. Електронний підручник тощо.

Створюваний програмний продукт для ДН повинен відповідати педагогічним, методичним, фізіолого-гігієнічним і технічним вимогам, а також мати супровідні матеріали, що допомагають найбільш ефективно використовувати його в навчальному процесі.

Педагогічні вимоги визначаються актуальністю теми, вибором конкретного програмного засобу, який найбільш відповідає певній дисципліні. Методичні вимоги передбачають облік особливостей і специфіки конкретної дисципліни, а також вибір найприйнятніших методичних прийомів і способів подачі навчального матеріалу, що підвищують ефективність навчального процесу.

Фізіолого-гігієнічні вимоги пов'язані з особливостями використання програмних продуктів у навчальному закладі, а також з розумінням того, що основні його користувачі-студенти. Тому необхідно ретельно підбирати шрифти, гаму використовуваних кольорів, а графічні зображення повинні бути досить чітко помітні. Технічні вимоги визначаються кількістю комп'ютерів у навчальних закладах і планом його відновлення в майбутньому. Головне, щоб комп'ютерні програми працювали стабільно і були захищені від некоректних дій користувача.
Розробка електронних засобів починається із з'ясування призначення і типу завдань, що плануються вирішувати з їх допомогою, потім проводять підбір і аналіз необхідних інформаційних джерел, створюється сценарій, розробляється інтерфейс і алгоритм програми, вибирається мова програмування. Закінчується ця робота тестуванням і налагодженням розробленої програми, а також підготовкою її опису, рекомендацій користувачеві по інсталяції й особливостях використання.

Організацію, керівництво і контроль за процесом розробки програмного продукту, звичайно ж, здійснюють викладач інформатики і викладач дисципліни, для якої він призначений, а сама робота може бути виконана силами студентів під час курсового проектування, практичних робіт у кружках програмування й інформатики, самостійної роботи. Звичайно ж, ця робота вимагає спеціальних знань, умінь, навичок і повинна виконуватися фахівцями, але все-таки необхідно хоча б почати думати про те, що робити в цьому напрямку, і тоді буде конкретний результат.

 
Найбільш розповсюдженим видом методичного забезпечення, необхідного для застосування сучасних інформаційно-комунікаційних технологій навчання, є, мабуть, електронний підручник або курс лекцій в електронному варіанті.
При створенні електронного підручника може бути використаний гіпертекстовий формат, що дозволяє розробляти навчальні посібники з якісно новими можливостями візуалізації навчального процесу. Стає можлива інтеграція графіки, відео-, аудіоінформації, а включення в підручник Flash-анімації дозволяє моделювати процеси, що важко представити візуально. До таких анімованих об'єктів можуть належати, приміром, динамічні моделі, що плавають, діаграми, що спливають, кольорові ілюстрації, схематичні підказки, що біжать рядками та ін. Навчальний матеріал можна подавати в ієрархічному вигляді, можливі посилання на глоссарії, додаткову літературу, тести для самоконтролю. Електронний підручник або курс лекцій в електронному варіанті може бути розміщений в мережі Інтернет або на сайті навчального закладу.

Створюючи електронний підручник, необхідно пам'ятати про те, що ним будуть користуватися не тільки учасники мереж, а тому важливо супроводити методичними порадами для викладача та поясненнями для фахівців.

Головна вимога до електронних засобів навчального призначення – бути інформативними, проблемними, спрямованими на розвиток дослідницьких, аналітичних і комунікативних здібностей; важливе також використання різноманітних дидактичних методів активізації пізнавальної і творчої діяльності, системність і послідовність викладу навчального матеріалу.
Окремо зупинимось на впровадженні нових інформаційних технологій для методичного забезпечення самостійної роботи.

Основні пріоритети в цьому напрямку:

   • підготовка в бібліотеці навчального закладу комп'ютерних баз даних, методик, дидактик, довідкових каталогів, упровадження нових електронних систем обслуговування;
   • розробка дидактичних матеріалів нового покоління, адаптованих для самостійної роботи;
   • використання електронних підручників і віртуальних засобів навчання;
   • мотивація необхідності використання для самостійної роботи комп'ютера й електронних носіїв інформації.

Методичний посібник і рекомендації для самостійної роботи учасників ДН також можуть бути виконані у вигляді електронного підручника. Такий підручник  повинен містити методичні рекомендації щодо самостійного вивчення навчального матеріалу, короткі теоретичні відомості, методичні вказівки щодо самостійної роботи, запитання для самоконтролю відповідно до ступеня засвоювання вивченого матеріалу, форми підсумкового контролю, перелік джерел інформаційних та літератури, обов'язкові посилання на нормативну документацію, довідникові дані, ілюстративний матеріал тощо.

 
Напевно, зараз важко повірити, але існує думка, що багато учасників ДН не мають постійного доступу до комп'ютера та й досконало працювати на ньому не можуть, а спілкування з книгою для них найбільш ефективне. Це не відповідає дійсності, але все-таки доцільно розробити методичні рекомендації для самостійної роботи учасників на паперовому носії, доповнивши їх компакт-диском з довідковими матеріалами, комп'ютерними тестами для тематичного і підсумкового контролю. При цьому варто мати на увазі, що електронні носії інформації довговічніші, при малих розмірах дозволяють умістити великий її обсяг, легко тиражуються і є економічно вигіднішими. Вивчення альтернативних джерел інформації на компакт-диску стимулює в учасників бажання аналізувати, узагальнювати, систематизувати і робити власні висновки. Якщо ж говорити про навчальний процес у цілому, то найважливішим, мабуть, є пошук шляхів ефективного використання комп'ютерів і мереж на їхній основі для навчання під час дистанційного заняття.

Для реалізації якісної підготовки спеціалістів за допомогою ДН  розробляється і діє ступенева підготовка учасників до професійної діяльності:

Система професійної підготовки в мережі ДН базується на принципах:

- відповідності підготовки соціальним потребам суспільства, рівню розвитку науки та культури;

- систематичності та послідовності підготовки;

 
- грунтовності знань, їх зв'язку з практичною діяльністю в професійному майбутті;

 
- свідомості навчально-пізнавальної активності учасників занять у професійному становленні;

- відповідності якостей педагогів до специфіки навчання;

фахової зацікавленості учасників ДН;

 відповідності підготовки індивідуальним, психолого-фізіологічним особливостям студентів та учнів;

 актуальності та прогнозованості підготовки;

 гуманістичності та демократичності;

 співпраці досвідчених та майбутніх фахівців;

 врахування національного менталітету та завдань громадянського становлення.

ДН має чотири етапи і конкретні завдання:

І етап – сформувати правильний світогляд; створити програму самопідготовки компетентної людини схильної до самоосвіти та самовиховної діяльності в сучасних умовах, що забезпечують неперервну освіту.

 
ІІ етап – озброювати методичними та професійними знаннями; сприяти всебічному розвитку майбутнього фахівця; ознайомити з прогресивним досвідом; підготувати базу для формування професійних умінь та навичок.

ІІІ етап – поглибити та розширити кругозір професійних знань; формувати аналітичні, проектуальні, конструктивні, комунікативні, організаторські, перцептивні, сугестивні, прикладні та дидактичні вміння, уміння в галузі педагогічної техніки; виховувати культуру педагогічної праці.

 
IV етап – формувати  майстерність майбутнього фахівця; завершити професійну підготовку спеціаліста згідно з вимогами кваліфікаційної характеристики.

 
Навчальна практика  в мережі ДН – одна із найважливіших ланок у системі професійної підготовки фахівця. Головною умовою забезпечення фундаменту для основних умінь та навичок майбутнього спеціаліста ми вважаємо взаємодію теоретичної й практичної підготовки.

Які б форми не мала освіта, завжди головною фігурою в ній буде вчитель-експерт. Костянтин Ушинський писав: "Без особистісного впливу вихователя на вихованця справжнє виховання неможливе", "У вихованні все повинно базуватися на особистості вихователя, тому що виховна сила виходить тільки із живого джерела людської особистості".

 Система знань педагога формує систему знань студента.

 
Соціальна функція вчителя-експерта знаходить відображення у трансформуванні вимог суспільства до особистості студента і вимог особистості до самої себе, збагаченні підростаючого покоління соціально-культурним досвідом.
Компетентне виконання педагогічної діяльності можливе через володіння вміннями, які можна сформувати лише на практиці:

 
- вміння ставити і розв'язувати педагогічне завдання;

 
- вміння організовувати педагогічний процес як співпрацю та взаємодію;

 
- комунікативні вміння;

 
-вміння організовувати навчальний матеріал як систему пізнавальних завдань, здійснювати міжпредметні зв'язки, формувати загально-дидактичні і спеціальні вміння й навички;

-вміння орієнтуватися на дитину, його індивідуальні особливості;

 
-прогностичні та проектуальні вміння;

-методичні вміння;

 
-вміння і навички в галузі самоосвіти.

 
Компетентність експерта виражається в загальній ерудиції, педагогічній ерудиції, педагогічній цілеспрямованості педагогічного мислення, інтуїції здатності до імпровізації, педагогічного оптимізму, педагогічної рефлексії.

Діяльність учасників ДН часто має креативно-пошуковий характер. Експерт повинен приймати оперативні, гнучкі рішення в умовах багатоваріантного педагогічного процесу.

 
Кваліфікаційну компетентність визначають такі компоненти підготовки до фахової діяльності:

 
- когнітивний – базова культура особистості, професійні знання;

 
- мотиваційний – усвідомлення значимості педагогічної діяльності, професійного удосконалення, професійної свідомості;

 
- процесуальний – педагогічні вміння і навички щодо передачі знань, формування вмінь і навичок у вихованців; створення умов для саморозвитку кожного з них;

 
- організаційні – вміння раціонально використовувати час, організовувати робоче місце, самоконтролювати та самооцінювати;

 
- морально-вольові – допитливість, критичність, працездатність, вміння мобілізувати свої сили, цілеспрямованість та ін.

 
Професійні здібності – індивідуальні стійкі якості особистості, які полягають у специфічній чутливості до об'єкта, засобів, умов педагогічної праці, створення продуктивних моделей, формування необхідних якостей вучасника ДН. І лише синергетичний підхід до організації практичного навчання дасть можливість сформувати такі педагогічні здібності та якості особистості, які є запорукою успішного виконання професійної діяльності:

 
• комунікативні – здатність до спілкування, співпраці;

• дидактичні – здатність пояснити, передати знання, навчати;

 
• організаційні – здатність включати учнів у різні види діяльності, формувати пізнавальні інтереси;

 
• конструктивні – здатність до пізнання, задоволення від нього;

• прогностичні – здатність бачити внутрішній світ дитини, розуміти його стан;

• експресивні – здатність до емоційного забарвлення діяльності.

 
Усвідомлення особистісної важливості суті власної діяльності дає можливість самовиразитися, самоствердитись у житті.

 
Саме в ході навчальної практики в мережі  ДН з'ясовується рівень правильності вибору професії, міра відповідності особистісних якостей професіограми фахівця, розв'язуються протиріччя між базою знань і їх необхідністю, відбувається формування творчої індивідуальності майбутнього спеціаліста.

 
Оператори ДН пересвідчились, що система відносин експертів та учасників у ході навчальної практики повинна будуватися на взаємодії, співпраці, кожен учасник повинен мати можливість висловити власну думку, отримати необхідну консультацію, допомогу.

 
Під час практичного навчання реально виробляти основи аналізу та оцінки власної фахової діяльності, якщо готувати спеціаліста комплексно. Комплексність підготовки в тому, що за час навчання учасник ДН виконує всі види діяльності фахівця на початкових рівнях. Навчальна практика починається із спостережень і закінчується складними видами робіт.

У процесі навчальної практики у кожного учасника розвиваються пошукові здібності, нестандартність дій, артистичність… Практикант має можливість проявляти самостійність, ініціативу.

 
Результативність і ефективність навчальної  практики в ДН залежить і від рівня взаємодії в мережі. Опора на систему знань про індивідуальні особливості учасників ДН, гармонійне поєднання стилів діяльності учасників освітнього простору, прогнозування результатів підготовки, використання інноваційних технологій для фахового становлення дає можливість кожному учаснику ДН ствердитись у правильності слів В.О.Сухомлинського: "Найбільша людська радість – це жити для людей".