Педагогічний аналіз уроку

Педагогічний аналіз уроку (загальний)

Програма педагогічного аналізу уроку:

1. Правильність визначення навчальної мети:

·        дидактичної (які нові знання повинні засвоїти учні, які можна – розширити, поглибити, закріпити);

·        розвивальної мети (розвиток пам'яті, мислення, уяви, уваги, спостереження, мов­лення, емоцій, волі; формування навчальних умінь та навичок);

·        ви­ховної мети (формування світогляду, моральних ставлень; ціннісних орієнтирів тощо).

2. Готовність педагога та учнів до уроку (цільова установка, розкриття перспектив діяльності, наявність посібників, обладнання тощо).

3. Тип і структура уроку (доцільність, відповідність меті, цілісність, ло­гічність, завершеність етапів уроку).

4. Місце уроку в системі інших уроків з теми. Виконання даним уроком свого призначення відповідно до логіки навчального процесу. Наяв­ність зв'язків з попередніми та наступними уроками.

5. Зміст уроку:

·        реалізація дидактичних принципів;

·        відповідність навчального матеріалу вимогам програми;

·        повнота і доступність матеріалу за змістом і обсягом;

·        виділення головного, найбільш суттєвого у змісті навчального мате­ріалу, робота над засвоєнням основних теоретичних положень, зако­нів, закономірностей тощо;

·        навчання способам обробки та утримання інформації, удосконален­ня знань, умінь та навичок учнів;

·        врахування психолого-фізіологічних особливостей учнів;

·        характер пізнавальної діяльності учнів (репродуктивний, реконструк­тивний, творчий);

·        виконання диференційованих завдань.

6.      Методи і прийоми навчальної діяльності:

·        використання ефективних методів і прийомів для вивчення нового матеріалу, закріплення, перевірки та оцінювання знань та умінь;  

·        відповідність методів меті, завданням та змісту уроку;

·        ефективність використаних методів та прийомів навчання;

·        використання прийомів активізації пізнавальної діяльності (створення проблемних ситуацій, залучення до навчальної гри, евристичної  бесіди, дискусії, диспуту тощо);

·        оптимальність організації самостійної роботи учнів.

7. Організаційні форми занять (доцільність, ефективність, навчання учнів виконувати певні «ролі» залежно від форми заняття, активність учнів).

8. Форми кооперативної пізнавальної діяльності учнів (доцільність і ефективність використання, уміння учнів займатись навчальною! працею у парах, ланках, групах при виконанні диференційованих завданьтощо).

9. Перевірка, контроль та оцінювання знань, умінь та навичок учнів:

·        правильність застосування методики перевірки, контролю та оціню­вання знань, умінь та навичок учнів (систематичність, послідовність,
використання оптимальних форм та методів контролю, комплексно­
го оцінювання, критеріальність та нормативність оцінювання тощо);

·        навчальний, розвивальний та виховний характер контролю;

·        використання оцінки для стимулювання відповідального ставлення* учнів до навчання.

10.    Домашня робота:

·        готовність учнів до виконання домашнього завдання;

·        різнобічність консультування та інструктажу;

·        рівень складності .завдання та його обсяг;

·        диференційованість домашнього завдання (тривалість виконання, ви­бірковість, зміст, форма).

11.    Техніка проведення уроку:

·        темп;

·        ритм;

·        жестикуляція, міміка, рухи;

·        емоційність та експресивність мовлення, паузи, акцентуація, дисонан^ си;

·        «сценічний» простір уроку;

·        контактність взаємодії та спілкування;

·        організованість учнів на уроці;

·        управління пізнавальною діяльністю;

·        завершеність кожною етапу уроку, дій педагога і учні;

·        наявність релаксаційних моментів.

12. Аналіз результативності уроку:

·        досягнення мети уроку;

·        виконання плану уроку;

·        оволодіння учнями знаннями, нормами, цінностями;

·        аналіз причин позитивних результатів;

·        шляхи розвитку позитиву у подальшій роботі;

·        аналіз причин негативних результатів;

·        профілактика негативу у подальшій роботі.

Формою запису спостережень аналізу може повною мірою служити вищенаведена (див. п. 4 «Методика підготовки до аналізу та його здій­снення»), при цьому всі пункти (кроки) програми аналізу (1-11) відпо­відно записуються у графі «Параметри (питання, кроки, структурні пунк­ти) аналізу».

Психологічний аналіз уроку (загальний)

Програма аналізу:

1.Створення соціально-психологічного портрету класу (сімейні обста­вини, вплив батьків на дитину, психолого-фізіологічні особливості учнів, рівень навченості, інтереси тощо).

2. Підготовка до уроку:

·        прийоми і засоби переключення уваги з перерви на урок;

·        прийоми і засоби втримання уваги, перерозподілу;

·        врахування особливостей уваги окремих учнів (нестійкість, незосеред-женість, неконцентрованість тощо).

3.      Керівництво відчуттям та сприйняттям учнів:

·        розвиток відчуттів у конкретних формах діяльності;

·        включення др роботи аналізаторів як умова утворення різноманітних зв'язків у корі великих півкуль мозку;

·        розвиток спостережливості;

·        врахування особливостей сприйняття (аналітичне, аналітико-синте-тичне, емоційне).

4.      Розвиток мовленнєвих вмінь:

·        послідовність;

·        логічність;

·        образність;

·        емоційність;

·        мовлення;

·        володін­ня термінологією тощо.

5. Розвиток інтересів, почуттів, вольових рис характеру:

·        емоційний фон уроку; опора на яскраві позитивні переживання;

·        стимуляція прояву вищих почуттів (інтелектуальних, моральних, естетичних);

·        опора на інтереси учщв, їх освітні запити;

·        формування та розвиток вольових рис характеру (посидючості, напо­легливості, витримки, організованості тощо).

6. Формування умінь та навичок (навчання виконанню розумових дій ти операцій, організація диференційованого навчання, вправляння для набуття навичок тощо).

7. Розвиток пам'яті і мислення:

·        використання прийомів і засобів запам'ятовування навчальної інформації та її відтворення (навчання видаленню головного, встановленню; причинно-наслідкових зв'язків, структурному (схематичному) оформ ленню навчальної інформації, використанню мнемотехніки, опорнй: схем тощо);

·        навчання здійсненню розумових операцій (аналіз, синтез, узагальнен­ня, класифікація, зіставлення, характеристика, оцінювання тощо);

·        розвиток образного, абстрактно-логічного мислення з урахування особливостей протікання мисленнєвих процесів учнів.

8. Здійснення індивідуального підходу до учнів різного темпераменту.

9. Психологічний стан учнів на уроці:

·        активність;

·        впевненість;

·        відчуття комфорту;

·        емпатійність та толерантність тощо;

·        профілактика стомленості, страху, розгубленості тощо.

10. Результати уроку: Чи сприяв урок психічному розвитку учнів?

Формою запису може також служити вже запропонована «Методи підготовки до аналізу та його здійснення» (див. п. 4).